Надексплуатація, -ї, жін. Екон., соціол. Надзвичайно високий ступінь експлуатації, що перевищує звичайні, суспільно прийнятні або законодавчо встановлені норми; використання чиєїсь праці, ресурсів чи можливостей із максимальною інтенсивністю, часто за межею фізичних або моральних можливостей, з метою отримання надприбутку.
надексплуатація
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |