НАДДЗЮ́БАТИ, дієсл., докон., перех. (недок. наддзю́бувати). 1. Дзьобом або гострим інструментом зробити невеликі заглибини, отвори чи позначки на поверхні чого-небудь; наддовбати. Птахи наддзюбали кору старого дерева.
2. спец. У техніці, обробці матеріалів: виконати попереднє або неглибоке довбання, створити серію дрібних заглиблень для подальшої обробки або з’єднання деталей. Перед зварюванням пластини необхідно наддзюбати по краях.