наддостаток БукваН Наддостаток, -тку, чол. 1. Надмірна, більша, ніж потрібно, кількість чого-небудь; надлишок, надмір. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←повиннийтанагрові→