Значення
-
НАДБИВА́ТИ, дієсл., недок., док. НАДБИ́ТИ.
-
1. Бити, ударяти по чомусь зверху або злегка, несильно, завдаючи пошкодження, але не руйнуючи вщент. Надбивати горіх молотком.
-
2. Пошкоджувати край, верхню частину чогось (перев. посуду, крихкого предмета), відбиваючи або розколюючи невеликий шматок. Надбити чашку, надбитий глечик.
-
3. перен., рідко. Злегка пошкоджувати, псувати, робити менш міцним або цілісним. Надбити чиюсь репутацію.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я надбиваю, ти надбиваєш, він надбиває, ми надбиваємо, ви надбиваєте, вони надбивають