Древослів

Словник Української Мови

надбитий

[nɑdbɪtɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Який має невелике пошкодження, тріщину або відбитий край, але не втратив цілісності повністю; незначно пошкоджений ударом, падінням тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. надбитий, р. надбитого, д. надбитому, з. надбитого, о. надбитим, м. надбитім

Більше записів