надбити БукваН 1. Злегка розбити, пошкодити край, верхню частину чого-небудь (перев. посуду, скляних або керамічних виробів), зробивши невеликий відкол, тріщину або вм’ятину. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←тамак-курайповиселятися→