Надбігтися, дієсл., док. Набігатися досхочу, до втоми або до задоволення; удосталь побігати.
надбігтися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Надбігтися, дієсл., док. Набігатися досхочу, до втоми або до задоволення; удосталь побігати.
Відсутні