Значення
-
Власна назва персонажа з українського фольклору та народних казок, зокрема з циклу про Котигорошка, який є одним з його супутників-богатирів, відомий своєю надзвичайною обачністю та здатністю все передбачити, розрахувати (від дієслова “начоткати” — обдумати, розрахувати).
-
(У переносному значенні) Людина, яка відрізняється кмітливістю, обачністю, хитрістю і здатністю до складних розрахунків, планування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. начотчик, р. начотчика, д. начотчикові, з. начотчика, о. начотчиком, м. начотчикові, к. начотчику