начільник

1. (застаріле) Той, хто очолює, керує чим-небудь; начальник, керівник, голова.

2. (історичне) У війську Запорозької Січі: командир підрозділу (сотні, куреня тощо), а також титул вищої старшини (наприклад, кошовий отаман).