начасний

1. (у церковному вжитку) такий, що стосується ранкової церковної служби, пов’язаний з нею; ранковий (про молитву, службу, псалом тощо).

2. (переносно, заст. або поетич.) такий, що настає з ранком, належить ранковій порі; ранковий, світанковий.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |