1. (рідк.) Перебувати під чиїмось керівництвом, підпорядковуватися начальству; бути у підпорядкуванні.
2. (заст.) Мати, обіймати посаду начальника; начальствувати.
начальствуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови