начальство

[nɑt͡ʃɑlʲstʋo] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Колектив керівників, особи, які займають керівні посади в установі, організації, на підприємстві тощо; адміністрація.

  2. Об’єднання начальників, керівництво як представник влади, управління по відношенню до підлеглих.

  3. Розм. Про особу, яка займає керівну посаду; начальник (уживається часто з відтінком поваги, іронії або недоброзичливості).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. начальство, р. начальства, д. начальству, з. начальство, о. начальством, м. начальстві, к. начальство

Приклади з художньої літератури

  • “Та бачимо, спасибі вам… Так добре прочитали, що як на долоні все. По-божому написано, справедливо…” — “Як?! Та хіба я вам, сякі-розтакі ви сини, для того читав, щоб ви хвалили?” — “А для чого ж ?..” От тут з ними й балакай! От тут ти йому й роз’ясни, що те, що по-їхньому написано, по-божому, а для начальства по-чортячому. “Там же (каже, значить, мій приятель) говориться про те, що начальства слухать не треба, там же бунтують вас”. — “А що ж, — кажуть йому, як правда”. — “Як правда?! То ви й на царя возстанете?” — “А що ж, кажуть, як все одно погибаєш. А чи так, чи сяк, а чорт один. Та краще ж за правду погибнуть!” От тобі й роз’яснив! Бився, бився з ними, плюнув та й поїхав.
    — Василь Симоненко

Більше записів