начальників

Значення

1. Родовий відмінок множини іменника “начальник” — особа, яка керує, розпоряджається чим-небудь або має владу над підлеглими.

Правопис та відмінювання

Приклади з художньої літератури

• Потім я попрохав “смішної”. В “смішній” було те саме, що й в сумній, той же цукор з гіркими сльозами, та сама стара кривда від панів та начальників.
  — Василь Симоненко
• — Ну, от! — живо підхоплює Самоцвіт. — Це у вас, потім у другого, у третього. Та й роби з ними, що хочеш… А все роз’яснєнія… Ні, голубе сивенький, тепер не той час, тепер, брат, мужик не той… Тепер ти його тільки силою держи, та й то бійся… А роз’яснення — це смерть… Ти йому одне, а він тобі друге, ти йому кажи: “Бог велить слухать царя й начальство”; а він тобі: “А Бог сказав, щоб рівні були”. Ти йому: “Бог велів у поті чола хліб зароблять”; а він тобі: “А Бог велів усім робити, а чому пани нічого не роблять?” Ти й мовчи йому, бо це сам Бог говорив… Да, тепер не той час… Тепер мужика не обдуриш… Тепер він уже й сам більше тебе знає… Ви думаєте (тут земський начальник понижує трохи голоса й озирається)… ви думаєте, що той царський маніфест на пользу пішов?.. Ви думаєте, що мужик справді повірив, що йому треба слухать своїх земських начальників та дивиться, як у пана є земля, а у його нема? Кий чорт! Ще тільки гірше вийшло, бо до маніфесту вони все думали, що цар їм поможе, а тепер бачать, що й цар за панами… Да!.. Ех, ви вже повірте мені… Служу я вже 10 год у земських начальниках, три рази мене били мужики, два рази палили, сам я за сотню, та де там, тисячу мужицьких морд розбив… Знаю вже їх, як свої п’ять пальців… і скажу я вам, що багато-багато, як ще з 10 год подержиться от так… А там!
  — Василь Симоненко