Дія за значенням дієслова “начальствувати“; перебування на посаді начальника, керівництво, управління ким-небудь або чим-небудь.
начальствування
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Дія за значенням дієслова “начальствувати“; перебування на посаді начальника, керівництво, управління ким-небудь або чим-небудь.
Відсутні