Значення
-
(рідк.) Перебувати на посаді начальника, виконувати обов’язки керівника; начальствувати.
-
(ірон.) Поводити себе як начальник, намагатися керувати, розпоряджатися без реальних повноважень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я начальникуюся, ти начальникуєшся, він начальникується, ми начальникуємося, ви начальникуєтеся, вони начальникуються