1. (рідк.) Перебувати на посаді начальника, виконувати обов’язки керівника; начальствувати.
2. (ірон.) Поводити себе як начальник, намагатися керувати, розпоряджатися без реальних повноважень.
начальникуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |