Значення
-
Бути начальником, керувати кимось або чимось, займати керівну посаду.
-
Розмовне, часто іронічне або несхвальне. Поводити себе як начальник, наказувати, вказувати, виявляти владність, особливо коли для цього немає поважних підстав.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я начальникую, ти начальникуєш, він начальникує, ми начальникуємо, ви начальникуєте, вони начальникують