Древослів

Словник Української Мови

набивник

[nɑbɪʋnɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. **НАБИ́ВНИК**, а, чол. 1. Пристрій, інструмент або деталь для набивання чого-небудь (наприклад, набивного малюнка на тканину, набивання сальників, набивання патронів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. набивник, р. набивника, д. набивникові, з. набивника, о. набивником, м. набивникові, к. набивнику

Більше записів