Древослів

Словник Української Мови

набивальник

[nɑbɪʋɑlʲnɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Робітник, який займається набиванням чого-небудь (наприклад, набиванням патронів, набиванням тканини візерунком, набиванням подушок, матраців тощо).

  2. Пристрій, інструмент або деталь машини, призначені для набивання чогось (наприклад, набивальник для тютюну, набивальник ковпачків).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. набивальник, р. набивальника, д. набивальникові, з. набивальника, о. набивальником, м. набивальникові, к. набивальнику

Більше записів