набивальник

1. Робітник, який займається набиванням чого-небудь (наприклад, набиванням патронів, набиванням тканини візерунком, набиванням подушок, матраців тощо).

2. Пристрій, інструмент або деталь машини, призначені для набивання чогось (наприклад, набивальник для тютюну, набивальник ковпачків).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |