НАБИ́ТОК, тка, чол. 1. заст. Те саме, що на́бивка 1; візерунок, вибитий на тканині, або тканина з таким візерунком. // перев. мн. Вироби з такої тканини; набивні вироби.
2. діал. Прибуток, зиск, нажива.
набиток
Буква
Древослів
Словник Української Мови