НАВІ́ДИНИ, мн. (рідко). Те саме, що відві́дини; візит, відвідування кого-небудь, перев. хворого або немічного. Уживається переважно в західноукраїнських говірках та в художній літературі для передавання місцевого колориту.
навідини
Буква
Древослів
Словник Української Мови