набрести БукваН 1. Йдучи, натрапити на кого-, що-небудь; випадково зустріти когось, знайти щось. 2. перен. Випадково дійти до чого-небудь, збагнути щось (про думку, ідею, висновок). Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←подвоюватинабрескнути→