Дієприкметник, прикметник.
1. Який набряк, збільшився в об’ємі внаслідок запалення, насичення рідиною; напухлий, набряклий. // Який став пухким, розбухлим від вологи.
2. перен. Який став надміру повним, товстим (про частини тіла). // Який має одутлий, опуклий вигляд (про обличчя, щоки тощо).