1. Який виявляє глибоку релігійність, побожність; благочестивий.
2. Який виражає побожність, благочестя; сповнений благоговіння.
набожний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він навіть зробив Кію своєю співправителькою, проте згодом чомусь так розгнівався на неї, що звелів знищити на всіх пам’ятниках її ім’я, тобто придумав для неї кару, яку набожний єгиптянин не побажав би й своєму найлютішому ворогові (втрата імені, в уяві єгиптян, позбавляла надії на посмертне відродження). Аменхотеп IV не був створений для царського трону.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: прикментик () |