набожник [nɑboʒnɪk] Іменник Буква:Н ЗначенняПравопис Значення Той, хто виявляє надмірну, часто показну побожність; святенник, ханжа. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. набожник, р. набожника, д. набожникові, з. набожник, о. набожником, м. набожникові, к. набожнику ←подачка подача→
