Значення
-
НА́БЛА, и, жін., спец. У математиці — символ (∇), який позначає диференціальний оператор, що використовується у векторному аналізі для обчислення градієнта, дивергенції та ротора.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. набла, р. набли, д. наблі, з. наблу, о. наблою, м. наблі, к. набло