НА́БЛА-ОПЕРА́ТОР, -а, чол. У векторному аналізі — диференціальний оператор, який позначають символом ∇ (набла) і який, залежно від способу застосування до скалярної чи векторної функції, визначає операції градієнта, дивергенції або ротора; векторний диференціальний оператор Гамільтона.
набла-оператор
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |