НА́БІ, невідм., ч. р. та с. р. 1. В ісламі: невеликий глиняний або скляний глечик з довгим вузьким горлом, який використовують для зберігання води, олії чи вина; традиційний посуд народів Близького Сходу та Північної Африки.
2. *діал.* Те саме, що набі́й (у 1-му значенні).