набезбаш

НАБЕЗБА́Ш, присл. 1. У спосіб, що характеризується безшабашністю, відчайдушністю, нехтуванням правил обережності чи здорового глузду; навмання, ризиковано, необачно.

2. У спорті (зокрема у футболі, хокеї): граючи без дотримання тактичних схем, індивідуально, з надмірним захопленням атакою на шкоду обороні; недисципліновано, хаотично.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |