набережна

[nɑbɛrɛʒnɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Вулиця, що проходить уздовж берега (річки, озера, моря), часто зі спеціально обладнаною набережною для прогулянок, відпочинку або причалювання суден.

  2. Спеціально укріплена та впорядкована берегова смуга водного об’єкта, призначена для захисту від розмивання, а також для пішохідного, транспортного чи господарського використання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. набережна, р. набережної, д. набережній, з. набережну, о. набережною, м. набережній, к. набережна

Більше записів