Древослів

Словник Української Мови

набатний

[nɑbɑtnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Прикметник до набат; який сповіщає про тривогу, небезпеку, закликає до збору (переважно про дзвін, сигнал).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. набатний, р. набатного, д. набатному, з. набатного, о. набатним, м. набатнім

Більше записів