набакир

1. Набік, на один бік (перев. про головний убір, одяг).

Приклади вживання

Приклад 1:
(Хоч усіх випередила стрімка Шалайзер у капелюсі набакир). Лише Перфецький, печальний у своїх окулярах, не біг нікуди.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: прислівник () |