н

Приклад 1:
Через неї пройшли багато аспірантів і науковців, які досліджували творчість Коцюбинського (М. Грицюта, Н. Калениченко, П. Хропко, М. Іщук та ін. ), редактори з Держлітвидаву (згодом — «Дніпро») й упорядники, що працювали над виданням його творів, — адже рукописи Коцюбинського зберігалися на той час у Чернігові і залюбки допомагала розшифровувати темні місця.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Приклад 2:
Тому офіційні рецензенти Н. Крутікова і П. Колесник, власне, не так критикували те, що я написала, як намагалися знайти те, чого там не було, й оминали те, чого не хотіли бачити. Тож я, відповідаючи, назвала такий підхід отуплюванням мого тексту (за таке зухвальство на мене ще й образилися) і зачитувала цілими абзацами те, чого в роботі буцімто бракувало.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Приклад 3:
Хоча б специфічний набір табірних і засланських індексів та адрес — хистка ниточка спілкування з найдорожчими людьми: Стус — ЖХ 385/17а, а в засланні — Магаданська обл., Тенькінський р-н, сел. Матросове; Бадзьо — ЖХ 385/3-5; Сверстюк — Багдарин Бурятської АРСР; Світличний — Усть Кан Горноалтайської АО; Чорновіл — Якутія, Чаппанда і т. ін.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Приклад 4:
Було арештовано Є. Сверстюка, І. Світличного, В. Стуса, В. Чорновола та ін., трохи згодом І. Дзюбу і Н. Світличну, затримано З. Франко. Після першого шоку — типові клопоти й хвилювання: невідомість, тривога за близьких, допити, обшуки, густа пелена інсинуацій і пліток, звільнення з роботи, переслідування родин ув’язнених, загроза психіатричних санкцій, перегодом шукання адвокатів — захід хоча й марний здебільшого, проте конечний, підготовка передач, виряджання до таборів… Увесь «джентльменський набір», добре знаний з відповідної мемуарної літератури.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Приклад 5:
Українська проблематика висвітлювалася у двох секційних засіданнях: «Історія українського фемінізму» (доповіді Н. Шумило «До джерел українського фемінізму» та М. Коцюбинської «Українські жінки-дисидентки 60-х років») та «Жінки в Україні» («Фемінізм у посткомуністичному українському суспільстві» С. Павличко та «Фемінізм і культ Родини в Україні» М. Рубчак зі США). Після закінчення конференції у Баті частина учасників, у тім числі й українські гості, відбули до Бірмінгема для участи у підсумковій річній конференції Британської Асоціації слов’янських та східноєвропейських досліджень (BASEES).
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”