Словник Української Мови
Буква
1. Виконувати дію щодо очищення чогось від брудобрудобруду, забруднень за допомогою води чи іншої рідини, часто з використанням миючих засобів; змивати, прочищати поверхню.
2. Позбавляти від моральної відповідальності, звинувачень; виправдовувати, реабілітувати.
3. Займатися побутовою роботою з очищення одягу, посуду, приміщень тощо від забруднень.
Приклад 1:
Лисиці, куни і дівчата вранці виходять мити очі в буйнолозих плавнях. Годинник сонця квітам б’є години, і стулюються маки ввечері бентежно.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
Він тримав порядок — призначав щодня чергових камери, по два на кожну половину, в обов’язки яких входило — мити підлогу вранці, замітати ввечері, розносити хліб по рядах, миски, тягати банячки з юшкою та «баландою», роздавати ту юшку та «баланду», носити діжку (яку, до речі, тягли всі чотири чергових заразом, та ще й кликали когось з силанів на допомогу), мити миски тощо. До речі, бути черговим — це було привілеєм, бо за це чергові діставали теж додаткову пайку хліба, тому, згідно з загальним рішенням населення республіки ч. І2, чергувала лише окрема каста людей, самих найбідніших, найбільш голих і голодних.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”