1. Належний митрополитові, властивий митрополитові; такий, що стосується митрополита.
2. Призначений для перебування або служіння митрополита; такий, де розташована кафедра митрополита (про храм, собор тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Належний митрополитові, властивий митрополитові; такий, що стосується митрополита.
2. Призначений для перебування або служіння митрополита; такий, де розташована кафедра митрополита (про храм, собор тощо).
Приклад 1:
Не забувай, що світла седмиця є стовп, місто, дім і престол митрополичий. Тут сидить, судить і є начальником над земними племенами той: “Ти хто?
— Тютюнник Григорій, “Вир”