Словник Української Мови
Буква
1. Чоловіче ім’я грецького походження, що вживається переважно в православній традиції.
2. (переносно, розм., зневажл.) Нерозвинена, обмежена, нетямуща людина; недорік, недоучка. (Від імені Митрофанушка — персонажа комедії Д. І. Фонвізіна “Недоросль”).
Приклад 1:
ПАСІЧНИК МИТРОФАН ВАСИЛЬОВИЧ (1912-1996) Вивчав дифракцію швидких електронів та досліджував електронографічним методом стр у- ктуру тонких шарів речовини, а також природу захисних плівок у нержавіючих сталях та кисл о- тостійких чавунах.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”