мисик

[mɪsɪk] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма звертання до маленької дитини, немовляти; часто вживається в говірках та у спілкуванні батьків з малюками.

  2. Зменшувально-пестливе прізвисько для домашньої тварини, зокрема для кота або кошеняти, утворене від звуконаслідувального “миць-миць”.

  3. Діалектна варіант слова “мизик” — рідкісна або архаїчна форма, можливо пов’язана зі звуконаслідуванням та дитячим мовленням у olika регіонах України.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мисик, р. мисика, д. мисикові, з. мисик, о. мисиком, м. мисикові, к. мисику

Більше записів