мистець

[mɪstɛt͡sʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Той, хто створює твори мистецтва в будь-якій галузі (живопису, музики, літератури тощо); художник, майстер.

  2. Людина, яка володіє високою майстерністю у якійсь галузі діяльності, виконує свою справу з особливим талантом і вдосконаленістю; майстер своєї справи, віртуоз.

  3. (заст.) Учень, підмайстер у ремісничих цехах; також той, хто займався якимсь ремеслом, ремісник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мистець, р. мистця, д. мистцеві, з. мистця, о. мистцем, м. мистцеві, к. мистцю

Більше записів