1. Який стосується полювання, призначений для полювання (мисливський).
2. Який має хист до полювання, вправний у полюванні (про тварин, переважно про собак).
3. Який любить полювання, займається полюванням (про людину).
мисливий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він був гарячий мисливий, що й ряса не кожен раз на заваді ставала; то всею душею дививсь на зайця. А він, бідненький, все ніжками бовтає, то аж на кригу зіпреться.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик (True) |