Словник Української Мови
Буква
1. Людина, яка професійно займається філософськими, науковими або суспільними проблемами, характеризується глибоким, системним мисленням; філософ, теоретик, науковець.
2. Той, хто здатний до самостійного, глибокого роздуму, аналізу явищ; людина з розвиненим мисленням.
Приклад 1:
Це не тільки геніальний поет, але й надзвичайна людина — мислитель. Гадаю, що вибірка листів повинна з’явитися по-англ[ійськи] — якийсь молодий американець це зробить (у мене немає сил).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
— бо вiн iменував це герметизмом, пiдводив пiд це дiло теоретичну базу, мислитель, блiн, знайшовся! концептуалiст!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”