1. (вживається переважно у фразеологізмі “мислений орел”) Уявний, неіснуючий у реальності, фантастичний; такий, що існує лише в чиїйсь уяві.
2. (заст.) Такий, що може мислити, наділений розумом; розумний.
Словник Української Мови
Буква
1. (вживається переважно у фразеологізмі “мислений орел”) Уявний, неіснуючий у реальності, фантастичний; такий, що існує лише в чиїйсь уяві.
2. (заст.) Такий, що може мислити, наділений розумом; розумний.
Приклад 1:
Понурий і замислений, ішов він вул. Революції на Нижній Вал по свої речі, щоб забрати з того дому, що дав йому притулок, решту ознак свого перебування.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”