інкоренція

[inkorɛnt͡sijɑ] Іменник

Буква:І

Значення

  1. ІНКОРЕНЦІЯ, -ї, жін., спец. 1. Процес або результат укорінення, вростання чого-небудь у щільніше середовище; впровадження, інтеграція.

  2. У біології — зрощення, злиття різнорідних тканин або органів, що призводить до утворення єдиної структури.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. інкоренція, р. інкоренції, д. інкоренції, з. інкоренцію, о. інкоренцією, м. інкоренції, к. інкоренціє

Більше записів