миска

1. Глибока посудина з широким дном і низькими краями, зазвичай круглої або овальної форми, призначена для подачі рідких страв (супу, борщу), соусів або для миття.

2. (у техніці) Частка деяких механізмів або пристроїв, що має форму, подібну до кухонної миски (наприклад, миска зчеплення, миска шківа).

3. (розм.) Округла улоговина, западина на місцевості або на поверхні чого-небудь.

Приклади вживання

Приклад 1:
Миска розлетілась на черепки: картопля покотилась аж під припічок. — Пху на вас!
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: іменник (однина) |