Зменшувально-пестлива форма від слова “мишеня” — молода або маленька миша.
Переносно — про маленьку, тендітну, витончену людину (зазвичай дитину або жінку), часто з відтінком пестощів.
мишенятко
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Неначе пан який — лежить… А Мишенятко під вербою Почуло, що м’ясце пахтить, Та й крадеться поміж травою (Яке мале, а вже хитрить! )… От помалесеньку підкралось, Взяло м’ясця та у дупло й сховалось.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: іменник (однина) |