1. Рід гризунів родини мишевих, до якого належать звичайна миша, польова миша та інші види дрібних ссавців з видовженим тілом, довгим хвостом і гострою мордочкою (Mus).
2. Розмовна назва для мишей загалом, мишачого племені.
мишачі
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Якісь воронячі гнізда сипались на нього зі стелі, якісь мишачі лапи і слимаки падали за комір, і всюди був пісок, гіпс, цемент, і шмаття шпалер, і валізи, й коробки, і труни… — Сталося, збулося, звершилося! — скреготів у мікрофон Даппертутто.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: іменник (множина) |