іноземщина БукваІ 1. Усе чуже, іноземне, запозичене з інших країн, особливо те, що сліпо наслідується на противагу національному, рідному, вітчизняному. 2. збірн., заст. Іноземці, чужинці. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←мишачінесвітський→