Значення
-
Рід ссавців родини мишевих, що включає дрібних гризунів з видовженим тілом, загостреною мордочкою та довгим хвостом, зокрема звичайну мишу домову (Mus musculus).
-
Розмовна назва комп’ютерного маніпулятора типу “миша”, пристрою введення інформації.
-
Заст. або діал. Мішок, торба (наприклад, для зерна).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. миш, р. миші, д. миші, з. миш, о. мишшю, м. миші, к. мише
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘миш’ походить від праслов’янського ‘myšь’, що означало ‘миша’. Це давнє індоєвропейське слово, споріднене з латинським ‘mus’ та грецьким ‘mys’. Спочатку воно позначало тварину, а згодом набуло переносного значення — так називали невеликі м’язи, що нагадують мишей під шкірою. У сучасній українській мові ‘миш’ вживається переважно в анатомічному контексті для позначення м’яза.