мирування

1. Дія за значенням дієслова “мирувати”; процес укладення миру, припинення військових дій шляхом мирної угоди між сторонами конфлікту.

2. Період, коли триває мир, перемир’я або безвійськовий стан після укладення миру.

3. У переносному значенні — залагодження суперечки, сварки; відновлення добрих, мирних стосунків.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |