Значення
-
Особа, яку піддають допитові, часто із застосуванням тортур, в органах інквізиції; підслідний інквізиційного трибуналу.
-
заст. Те саме, що інквізи́тор.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інквізит, р. інквізиту, д. інквізитові, з. інквізит, о. інквізитом, м. інквізиті, к. інквізите