мирно

Приклад 1:
Що ж до мого відділу, тут було все мирно, і ставлення до мене не змінилося. Мої колеги, звісно, знали, куди я зникаю, але в нас не прийнято було про це говорити.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Я іноді й не хочу нічого справді образливого сказати тому, з ким балакаю, — а слухачеві з мого тону здається, ніби я аж киплю ненавистю проти нього… Що й ви своєю дорогою наказали мені сьогодні дечого дуже образливого, на це я не хочу вже звертати уваги, бо ви сьогодні не в гуморі… а хочу тільки, щоб ви на мене за мої слова не сердилися… Не треба нам сваритися… Нехай собі й не багато буде в нас спільних поглядів, все ж не сварімося більше, живімо між собою мирно… Та й чогось спільного між нами є далеко більше, ніж могло б здаватися, бо хоч наші науки й не однакові, тільки ж професія в обох нас більше-менше однакова; ми — кабінетні вчені. Через те психіка в нас повинна бути не дуже одмінна… і знайти modus vivendi[44] нам, мабуть, що не важко… Та Володимир зовсім не захотів стільки великодушності, щоб скласти ціну примиренній мові Лаговського.
— Тютюнник Григорій, “Вир”