Значення
-
Робити щось повільно, не кваплячись, зволікати; ледарювати, байдикувати.
-
Нерішуче, неохоче робити щось; вагатися, маніячити.
-
Розмовляти тихо, невиразно або недоладно; бурмотіти, мимрити щось собі під ніс.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я мимрю, ти мимриш, він мимрить, ми мимримо, ви мимрите, вони мимрять
Походження слова (Етимологія)
Слово «мимрити» означає «бурмотіти, говорити повільно й невиразно». Воно походить від звуконаслідувального утворення, що імітує нерозбірливе бурмотіння. Це слово має паралелі в інших слов’янських мовах, наприклад, у польській (mamrać, memrać) та чеській (mrmlati), а також споріднене з такими українськими словами, як «мурмотіти» та «мурмотати».
Приклади з художньої літератури
-
— Д-д-а, — мимрить він. — Хорошо… Вот только насчет жатки я хотел бы вас попросить, может быть, без приказчика как-нибудь.— Василь Симоненко