1. Робити щось повільно, не кваплячись, зволікати; ледарювати, байдикувати.
2. Нерішуче, неохоче робити щось; вагатися, маніячити.
3. Розмовляти тихо, невиразно або недоладно; бурмотіти, мимрити щось собі під ніс.
Словник Української Мови
Буква
1. Робити щось повільно, не кваплячись, зволікати; ледарювати, байдикувати.
2. Нерішуче, неохоче робити щось; вагатися, маніячити.
3. Розмовляти тихо, невиразно або недоладно; бурмотіти, мимрити щось собі під ніс.
Відсутні